Як я проходила технічний огляд автомобіля

 
Настав час, проходити черговий техогляд. Я, залишившись один на один зі своєю так званою «проблемою» спочатку переступила до збору інформації. Виявилося, що якщо машина в порядку, заплативши квитанції в ощадбанку і маючи аптечку, вогнегасник і аварійний знак до технічного огляду автомобіля ти готовий.
Attachment 2604
Був і інший варіант, за гроші. І все ж подумавши, вирішила сама, хоч не вірила, що вийде. Пошукавши по знайомим, я знайшла бракуючи набір для автомобіліста. Намітивши станцію, для проходження технічного огляду і сплативши квитанції, я з дітьми, кинулася до заповітного талона. Та й подруга, надихнувшись моїми намірами, вирушила зі мною (у неї теж підійшов термін проходження техогляду).
Приїхавши до 10 години ранку, я була друга. З повною упевненістю, що в мене все в порядку починаю проходити так званий огляд. Чоловік подивився фари приладом, потім сів до мене в салон за кермо і перевірив справність гальмівної системи (це коли машина наїжджає на рухомі ролики і при гальмуванні вони повинні зупинитися).
В той момент, коли йому потрібно приступити до огляду аптечки та ін інвентарю мої діти починають вередувати і верещати, перебуваючи в салоні. Так як чоловіки насилу виносять дитячий крик мене, просто запитали чи все в порядку з аптечкою. На що я відповіла стверджувальне і горде ТАК. Віддали документи і запросили до першого вікна отримати той самий талон.
Тепер підійшла черга моєї подруги. Через деякий час вона підходить до мене зі словами, що не пройшла. Їй написали зауваження, що з автомобілем все ГАРАЗД, тільки аптечка та ін. не відповідає нормам. Перебуваючи на станції, раптом дізнаємося, що практично кожен рік свої норми. Аварійний знак повинен бути певної величини (яка різниця хіба це на щось впливає) в аптечці взагалі постійно змінюється перелік вмісту і вогнегасник з пломбою і ще не відомо з чим.
Ми зверталися з проханням до всіх чоловіків у черзі, що б дали цей злощасний набір автомобіліста. Але дуже не охоче вони відповідали, а вже щоб дати нам аптечку та ін. на 10 хвилин і мови навіть не йшло. Вийшовши з приміщення вже зневірена моя подруга у проходить повз хлопця запитала: а у вас є аптечка за новим зразком? На що він широко посміхнувшись, сказав: так, є. Вже не вірячи своєму щастю, запитали: а чи можна взяти у вас на 10 хвилин? Так, можна відповів він. Ура все не марно. Тепер взявши на озброєння нову аптечку і мого молодшенького (йому 2 роки) подруга попрямувала пред'явити, все як є. Буквально через п'ять хвилин вона повертає аптечку нашого спасителя, а мені мого спасителя. Їй відповіли: жінка, а що ж ви відразу не сказали, що ви з дитиною? І навіть не поглянули на пред'явлений інвентар. Ось так ми і отримали заповітний талон технічного огляду.
Платити гроші або проходити самої? Через два роки я поставлю собі той же самий питання. Але діти вже підростуть, і сподіватися на випадок не варто. Нехай краще цим займаються чоловіки. І наступного разу мені скажуть: улюблена давай я все зроблю сам.